Далеко не все, в чому нас так старанно переконували впродовж життя, правда. Факт – існують такі речі, які ми приймаємо за апріорну істину й обманюємо себе. Але завжди знайдуться вчені, охочі перевірити роботу колег і розставити всі крапки над “і”. Отож, обман №1: відбитки пальців не унікальні!

Але поки ми притримаємо інтригу і поміркуємо з вами про інше. Ви помічали, наскільки нам важливо ділитися інформацією? Особливо гарно це вдається, коли ми на 100% переконані в істинності наших суджень. Однак, подорожуючи від людини до людини, інформація спотворюється. Ба більше, прогрес не стоїть на місці й те, що здавалося незаперечним раніше, сьогодні вже історія. Отже, якщо ви все ще вважаєте, що алкоголь зігріває тіло (а він не може) або що немовлята не відчувають болю (що точно неправда), вам пора ретельно протерти очі й читати далі.

№1 Ваші відбитки пальців унікальні

Спойлер ви отримали ще на початку – ні, вони не унікальні. Вже понад століття ці крихітки відіграють вирішальну роль в судових справах, мандрівках та скрізь, де потрібно підтвердити вашу особистість. Все почалося із шотландського науковця та лікаря Генрі Фолдса, який у 1888 році написав статтю про те, що всі відбитки пальців не повторюються. Й саме через цього пана відбиток в неправильному місці може зробити з вас злочинця.

Звісно, ми не можемо взяти в кожного землянина відбитки всіх пальців і перевірити цю теорію. У 2015 році Сімон Кол, криміналіст з Каліфорнійського університету (Айрвін) опублікував інше дослідження, в якому було представлено 22 відомих історії випадки, коли через помилки з відбитками американська система судочинства ламала людям долі. Кол наголосив, що цю інформацію варто враховувати, коли вирок виноситься тільки на підставі “пальчиків”.

№2 Генетика визначає, чи вмієте ви скручувати язик

Одним словом, якщо ви вмієте зробити язиком “трубочку” – дякуйте своїй ДНК. Про це вперше у 1940 році заявив вчений Альфред Штуртевант. Через 12 років Філіп Метлок заперечив результати його дослідження своїм власним. Порівнявши 33 пари ідентичних близнюків, Метлок виявив, що були випадки, де тільки один з родичів вмів крутити язиком. Оскільки у близнюків гени однакові, то, відповідно, ДНК не може визначати цю здатність людського тіла.

Але це зовсім не завадило цьому переконанню міцно зафіксуватися серед наших стереотипів. І хоча це навряд зруйнує комусь життя, як от невдалий збіг відбитків, відсутність такого “генетичного маркера” може стати причиною зайвого стресу. В одному зі своїх інтерв‘ю Джон Макдоналд, спеціаліст у сфері еволюційної біології, розповідав про листи від дітей, батьки яких не впевнені у власній причетності до процесу зачаття саме через нездатність чада “скрутити трубочку”.

№3 У вас є п´ять відчуттів

Ну, ви знаєте: зір, слух, смак, дотик та нюх. Цей факт старий і бородатий, як і Аристотель, що задекларував його в одній зі своїх праць близько 350 років до н.е. Хоча насправді це не так. Науковці все ще не впевнені, скільки: від 22 до 33. Деякі з цих переліків включають відчуття балансу, відчуття температури, відчуття болю та відчуття руху. Й поки жоден список не містить чарівної здатності говорити з мертвими, вони виглядають досить науково й правдоподібно. Так, наше відчуття спраги допомагає тілу підтримувати необхідний рівень води, а люди без нього (захворювання називається адіпсія) можуть навіть померти.

№4 Нігті та волосся продовжують рости навіть після смерті

Після смерті людське тіло робить чимало моторошних речей. Але ріст нігтів та волосся до них немає ніякого відношення. Хоча б тому, що для цього необхідні нові клітини – результати процесів життєдіяльності тіла, які мерцям не до снаги.

Це моторошне непорозуміння вперше було зафіксовано в 1929 році, коли письменник Еріх Марія Ремарк ввів його в свій роман “На західному фронті без змін”. І вина цьому – оптична ілюзія. Після останнього подиху наша шкіра втрачає воду, зсихається і все, що вона приховувала, вилазить назовні. Нігті стають довшими й здається, що вони справді виросли.

На щастя, мертвим цей недостовірний факт вже ніяк не зашкодить. Найбільше зло, яке чинить ця байка, – добрячий переляк. Але тут вже й до нічних жахіть недалеко, а там і нестабільність психіки, тому краще не легковажити.

№5 Ніколи не будіть сомнамбулу

Приблизно 7% всіх землян ходять уві сні в різні періоди свого життя. І насправді нікому ще не вдалося пояснити, чому це стається. Чи варто приводити до тями сплячого також питання досить суперечливе, але популярна відповідь на нього радше ні, а не так.

Марк Пресман, психолог та спеціаліст у сфері дослідження сну, розповів виданню Live Science, що наші переконання про сомнамбул походять ще з античності. Тоді люди вважали, що душа покине тіло, якщо людину потривожити. Розбудили і тіло існує без душі, а це точно суперечить всім уявленням про духовність. Відтоді ця теорія знайшла й більш наукові аргументи, наприклад, шок в результаті пробудження може спричинити серцевий напад, або звести людину з розуму.

І хоча Пресман вважає, що пробудження не нашкодить тим, хто ходить уві сні, однак і розбудити їх не так просто. Залишити ходячого в спокої також не варіант, адже відомі випадки, коли будучи не при тямі, люди завдавали собі важких тілесних ушкоджень та навіть помирали. Найкращий вихід – це просто довести вашого зомбі назад до ліжка.

№6 Жувальна гумка, яку ви проковтнули, розчинятиметься 7 років

Якщо ви вірите, що той м´ятний Orbit, який ви випадково проковтнули у далекому 2010 році, досі з вами – ви помиляєтеся. Звідки взялася ця вигадка визначити нелегко, а от спростувати набагато простіше.

Жуйка жується, тому що в її складі є синтетична гумова основа, яка є нерозчинною. Але це ще не означає, що гумці не вдасться пройти весь шлях вашим організмом. Роджер Лідл, гастроентеролог, розповів Scientific American, що тіло людини здатне пропускати об´єкти завбільшки з четвертак, а отже і з жуйкою не повинно бути ніяких проблем.

Звісно, якщо ви проковтнули відразу кілька штук, ви можете завдати організму серйозної шкоди і вони просто зупиняться десь у стравоході. Найважливіша порада в такому разі – відразу дзвоніть до лікаря.

№7 Більшість тепла вашого тіла виходить через голову

Цей стереотип не настільки старий, як вище згадані, але вже встиг завоювати собі чільне місце. Свого часу дослідники Рейчел Врімен та Арон Керол розповіли, що корені міфу сягають далеких 50-их років ХХ століття. Тоді американська армія проводила дослідження, щоб виявити, як холодна погода впливатиме на солдат. Вони вдягали піддослідних в костюми для наднизьких температур і спостерігали як різні частини їхніх тіл реагуватимуть на холод. Так вони виявили, що найбільше тепла втрачалося тоді, коли солдати були без головних уборів. Щоправда, вони не звернули увагу на той факт, що голова була єдиною неприкритою частиною тіла. Через 20 років військові внесли ці дані в посібник по виживанню і зауважили, що шапку варто одягнути, адже тіло може втратити 40-45% тепла. І так народився міф.

Врімен та Керол стверджують, що жодна з частин тіла не є більш затратною на тепло, ніж інша. А у 2008 році дослідники з Університету Британської Колумбії підтвердили цю гіпотезу. Тоді 8 піддослідних провели 45 хвилин у воді, температура якої дорівнювала 17℃. Хтось з них був повністю вдягненим, а в когось голова залишалася непокритою. Ті, хто був без шапок, втратили на 11% більше тепла. Все-таки, голова – це 7% поверхні тіла, а отже навряд чи вона реально впливає на охолодження тіла.

№8 У деяких людей по два суглоби

Бачили людей, які дістають великим пальцем до передпліччя, або тих, хто може зігнути ногу в коліні навиворіт (як богомол)? Можливо, навіть ви це вмієте. Але більшість людей не мають такого таланту, й звідси міф по два суглоби.

Це все зводиться до банальної мовної помилки. Ніхто не народжується з подвійними суглобами. Проте в декого суглоби гнучкіші, ніж в решти. Такий стан називається гіпермобільністю або гіперрухомістю суглобів і трапляється в 10-25% населення. Особливо цінна така властивість для танцюристів, спортсменів та багатьох інших, але звичайні люди отримають просто гарний прикол.