Дослідники стверджують, що ця інформація могла зберегти життя чималої кількості людей. То що ж приховали від нас і чи справді це допомогло б?

Ми всі бачили “падіння” цукру. З часів улюбленця всіх дітей, що із задоволенням гризли пресовані кубики, до головного ворога мозку і серця людини. Тільки за останні 20 років спеціалісти в галузі здоров’я знизили щоденну норму цукру вдвічі. Такий ґвалт спричинили численні дослідження, згідно з якими улюблений солодкий пісок перетворився на білу смерть. Але за часи свого панування на нашій кухні він вже встиг наробити шкоду цілому людству. Великий обман полягає в тому, що все могло б бути навпаки й лікарі зберегли б чимало життів. Проте фінансова вигода – понад усе.

У 1967 році, коли серед науковців вперше зайшла мова про зв’язок між споживанням цукру та підвищенням ризику захворювань серця, Міжнародний фонд дослідження цукру (МФДЦ) приховав деякі дані. Згідно із заявами наших сучасників, тоді не було оприлюднено інформації про тригліцериди в крові. Останні – це жир, який закупорює наші судини, і сьогодні ми це добре знаємо. Про це було відомо і 50 років тому, коли були помічені відмінності рівня тригліцеридів у піддослідних щурів, які приймали їжу з високим вмістом цукру та тих, яких годували крохмалем. Тоді дослідження проблеми швидко припинили й більше не поверталися до нього.

Крістін Кірс, одна з дослідників, які аналізували документи МФДЦ, зауважує:

“МФДЦ проводив ці дослідження для того, щоб знівелювати роль зростаючого рівня тригліцеридів у крові як одного з факторів ризику для серця людини. Зараз це загальновизнаний факт, але його вважали досить суперечливим десятки років. Я думаю, що наукова спільнота могла б визнати цей фактор набагато раніше [якщо б дослідження було опубліковано]”.

Через рік фонд профінансував Проект 259. В його рамках вченим необхідно було дослідити вплив споживання цукрози на кишковий тракт щурів. Тоді вони знайшли можливий зв’язок між поїданням цукру та зростанням ризику раку сечового міхура. Вони презентували цей факт публіці як “один з перших доказів біологічної відмінності між щурами, що вживали цукрозу, та тими, які їли крохмаль”. Але й тут МФДЦ відзначилося, завершивши Проект завчасно, виділивши для нього 27 місяців замість необхідних 30. І хто знає, що б вони ще тоді виявили.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Plos Biology, стверджує, що Проект 259 міг змінити споживацьку поведінку людини, а МФДЦ применшило роль цукру у виникненні серцево-судинних захворювань заради своїх комерційних інтересів.

“Головною метою МФДЦ, як і Асоціації цукру та Світової організації дослідження цукру, є продаж більшої кількості цукрози. Наше попереднє дослідження та нове демонструють, що наукова програма МФДЦ була створена для підтримки його бізнесових інтересів на шкоду громадськості”.

– Крістін Кірс

Проблема могла бути набагато серйознішою. Сьогодні все ще залишаються скептики, які не вірять у згубність цукру. А причиною цього є десятки років переконань, що білий пісок нічим нам не нашкодить. Кірс розповідає:

“МФДЦ спонсорувала понад 300 досліджень між 1943 та 1972 роками, а її компанії-спадкоємці продовжують вкладати гроші в аналогічні експерименти. Ми можемо з впевненістю сказати, що проблема набагато комплексніша, ніж це представлено в нашому дослідженні”.

Асоціація цукру, яка і є одним з наступників МФДЦ, прокоментувала напади в свою адресу:

“Статтю, про яку ми говоримо, складно назвати дослідженням, але можна йменувати інакше: добіркою спекуляцій та припущень про події, що трапилися майже 50 років тому. Це дослідження фінансували люди та організації, що є відомими критиками цукрової індустрії”.

Загалом і ви можете ставитися до всіх цих досліджень критично. Проте запитайте у свого кардіолога, як зберегти серце здоровим, і однією з перших порад буде саме відмова від цукру.