Боротьба за полонину Боржава: шлях у чотири роки

Уже понад 4 роки триває боротьба екологів за збереження пололини Боржава. Окрасу українських Карпат не лише планують забудувати вітряками: нещодавно стало відомо про наміри побудувати тут великий лижний курорт. Питання збереження унікальної природної та туристичної місцевості порушувалося навіть у Бернській конвенції. І, ймовірно, завдяки гвалту з Європи та небайдужості українських науковців нарешті розпочалося погодження із землекористувачем створення регіонального ландшафтного парку «Боржавські пололини». Якщо РЛП погодять, шанси на збереження цієї унікальної території збільшаться. Утім, невже єдиним способом захистити особливі природні місця України є боротьба – на акціях, у судах, із землекористувачами?

Полонина Боржава – чи не наймальовничіша в українських Карпатах. Флора і фауна хребта налічує десятки червонокнижних видів рослин і тварин, а через сам хребет проходять міжнародні міграційні шляхи птахів. Сама полонина включена до Смарагдової мережі, тобто визнана важливою для збереження не лише для України, але й для всієї Європи. І саме тут планується будівництво величезного вітропарка на 34 вітряки. Починаючи з 2017 року українські екологи виступали проти будівництва, яке призведе до знищення не лише рідкісних видів та оселищ, але й до знищення самої полонини:

«Будівництво вітряків передбачає масштабні будівельні роботи. Щоб побудувати вітряк висотою 200 метрів на гірській полонині, необхідно прокласти дороги, якими завозитимуть будівельну техніку, фактично зрізати вершину хребта, щоб там прокласти рейки, якими їздитиме кран, який підніматиме генеруючу установку. Електромережі прокладатимуться під землею, тож треба буде викопати глибокі траншеї, і вся ця земля сипатиметься вниз. Полонина буде знищена, так само як і рідкісні види й оселища, які включені до Резолюції 4 Бернської конвенції, тобто охороняються в Європі», − пояснює голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.

Науковці не сподівалися, що держава зможе захистити принаду українських Карпат і подали скаргу до Бернської конвенції. Постійний комітет Бернської конвенції звернувся до України з вимогою зупинити цей небезпечний проект. І в березні минулого року відбулася маленька перемога: Закарпатський окружний адмінсуд скасував висновок з оцінки впливу на довкілля цього проекту. Наразі справа розглядається в судах. Утім, у лютому з’явилася інша загроза: ЗМІ рясніли заголовками про намір побудувати на Боржаві вже цього року величезний лижний курорт. При цьому оголошень щодо проведення стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля цього проекту не було, хоча ці процедури є законодавчою вимогою…

Очевидно, що нові загрози й надалі поставатимуть перед цінними природними територіями України. Екологи переконані, що одним з провідних механізмів, який зміг би допомогти зберегти Боржаву та інші побідні об’єкти, є їхнє заповідання. Однак процедура заповідання в Україні заскладна й забюрократизована. Приміром, 2 роки тому уже був намір створити ландшафтний заказник «Зелениця». Однак місцеве управління Держгеокадастру відмовилося погоджувати його створення. Чергова спроба відбулася на початку березня: активізувалася робота з погодження створення регіонального ландшафтного парку «Боржавські полонини» із землекористувачами. У разі згоди землекористувачів на створення РЛП (на що дуже сподіваються захисники Боржави) зміни цільового призначення земель не відбудеться. Однак будуть заборонені будівництво, не пов’язане з охороною заповідної території, розвідувальні, підривні роботи, порушення ґрунтового покриву тощо.

Разом з тим, екологи все ж сподіваються на впровадження Смарагдової мережі як на потужніший механізм захисту особливо цінних територій, адже, наша держава не завжди може забезпечити повноцінну охорону природних територій на національному рівні. Приміром, 2 роки тому уряд дав згоду на видобуток берилію в Поліському заповіднику, а цього року збираються затопити національний природний парк «Бузький Гард».

«Важливо усвідомлювати, що території Смарагдової мережі створюються на європейському рівні. На національному рівні держава часто не в змозі адекватно регулювати систему заповідних територій. Утім, якщо для територій Смарагдової мережі виникають якісь загрози, Бернська конвенція завжди реагує та спонукає відреагувати державу, оскільки охороняти ці території – це міжнародні зобов’язання України», − наголошує біолог Української природоохоронної групи Єгор Гриник.

Уже цього року до України має завітати експерт Бернської конвенції, який вивчатиме ситуацію щодо загрози збереження природної цінності Полонини Боржава (ще взимку питання Боржави розглядали в Постійному комітеті Бернської конвенції, і всі учасники одноголосно підтримали пропозицію провести незалежну експертизу на місці в 2021 році). Наразі ж відомо, що за рішеннямПостійного комітету Бернської конвенції, Україна не повинна розпочинати жодних робіт на Боржаві, доки не отримає остаточних висновків комітету.

Вплив Бернської конвенції на кричущі загрози територіям Смарагдової мережі відчутний уже зараз. І інколи видається, що Європа має набагато більше бажання захищати нашу українську природу, ніж ми самі. Утім, Смарагдова мережа в нашій державі поки існує лише на папері. Водночас саме ухвалення закону «Про території Смарагдової мережі» передбачає створення таких запобіжних механізмів, які б унеможливлювали виникнення загроз для нашої природи. Поки ж захистити Боржаву та інші унікальні для всієї Європи природні об’єкти України надзвичайно складно. І чи вистачатиме для цього й надалі бажання лише Європи?

Тетяна Шаміна, спеціалістка з комунікацій Української природоохоронної групи

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

Категорія: world

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *